Комунальний заклад "Тупичівський ліцей" Тупичівської сільської ради

09.02. Факультатив.

ВСІ МИ РІЗНІ, АЛЕ ВСІ МИ - РІВНІ ВСІ МИ РІЗНІ, АЛЕ ВСІ МИ - РІВНІ

Особлива гідність. Беспека життя.Громодянська позиція.

Завдання до теми: 1.Прочитати тему і коротко законспектувати все виділене жирним шрифтом до розділу ПОРАДИ ПІДЛІТКУ. 2. ПОРАДИ ПІДЛІТКУ опрацювати (прочитати) особливо ретельно, виділивши головне. 3. Впр.: «Прогнозування наслідків» зробити письмово.

Конспект у сфотографованому вигляді надсилати на електронну адресу evgeniarovnik@gmail.com , у вайбер або телеграм (кому як зручніше), консультації за телефоном 0958279970 або 0988413140 . Чекаю на відповіді.

Конспект до теми: «Як приймати рішення» (продовження теми) (01.04.2020)

Рішення – це дія, до якої людина вирішила вдатися після обмірковування ситуації, з якої потрібно знайти вихід.

Прийняття рішень – це процес розгляду та аналізу ситуації, який передбачає окреслення послідовності дій для досягнення певної цілі.

Алгоритм – певна послідовність правил, дій для вирішення проблемної ситуації.

Альтернатива – варіант протилежного рішення, судження за принципом «або-або».

Наслідок – це результат, який випливає з попередньої діяльності. Наслідки бувають позитивні, або негативні.

На остаточний вибір альтернативного рішення, як правило, впливає «суб’єктивний фактор« (або фактори).

Суб’єктивні фактори – це особисті причини (якими можуть бути життєві цінності, принципи, уподобання і т. ін), через які певні альтернативні рішення не можуть бути прийняті, незважаючи на наслідки.

Людина приймає рішення зазвичай самостійно, але при цьому може поцікавитися й думкою інших.

Є три основних моменти прийняття рішення (проблема, альтернатива, вибір). Цю схему необов’язково застосовувати до вирішення нескладних проблем (наприклад, чистити зуби чи ні?). Але якщо йдеться про рішення, що можуть вплинути на здоров’я і майбутнє людини чи її оточення, то використання алгоритму прийняття рішень украй необхідне.

ПОРАДИ ПІДЛІТКУ

Прийняття відповідальних рішень можна звести до п’яти кроків. В ідеалі цю процедуру слід проробляти письмово.

1. Коротке визначення проблеми, що підлягає вирішенню. Перший крок дуже важливий, оскільки часто проблема недостатньо зрозуміла. Найкраще описати проблему від себе: «Як я поводжуся?», «Як я повинен…?», «Що я буду…?» Наприклад, можна так охарактеризувати проблему: «Як я повинен поводитися з другом, який увесь час пропонує мені випити, хоча я вважаю, що пити – недобре?»

2. Визначення альтернативних рішень. Далі ми збираємо інформацію, пов’язану з цією проблемою. Краще знайти щонайменше три ймовірних рішення. У нашому випадку це: (1) відверто відповісти, що не бажаю пити; (2) уникати друга без пояснення причини; (3) приєднатися до друга і пити разом із ним.

3. Оцінка можливих рішень. Далі ми маємо зважити позитивні та негативні сторони кожного рішення, уявляючи спочатку найкращий результат у кожнім випадку, а потім задуматися про найгірший. Це виходить особливо ефективно на папері. Перед нами стоїть завдання – обміркувати наслідки будь-якого нашого рішення з огляду на позитивні та негативні результати. Часто буває розумно порадитися з іншими, з тими, хто має великий досвід і допоможе нам передбачати можливі наслідки вчинку. Батьки й інші дорослі можуть виявитися досвідченішими, мудрішими щодо прийняття рішень, ніж нам це здається. Якщо і далі слідувати нашому плану, ми можемо уявити, що зіткнення ваших точок зору може привести до того, що ваш друг або перестане бути вашим другом, або поважатиме вас більше і наслідуватиме ваш приклад. Якщо ви вирішите уникати його, він може образитися, тому що не зрозуміє причини вашого холодного ставлення, це зробить ваші відносини напруженими. Швидше за все ваш друг використає наданий йому шанс завести інших друзів, схильних випити, а вам – дасть спокій. Якщо ви, пішовши на компроміс зі своєю совістю, вирішите випити разом із другом, це призведе до того, що голос вашої совісті наступного разу звучатиме набагато тихіше; ви ризикуєте перестати чути його зовсім. Крім того, ваші батьки, напевне, будуть засмучені.

4. Прийняття рішення. На цій стадії ми вибираємо кращу можливість. Часто, особливо якщо ми записали усі рішення, краще з них стає очевидним. У випадку з питущим другом ми можемо вирішити, що, йдучи за своїм сумлінням і прямо висловивши власну точку зору, ви віддасте належне вашим цінностям і принципам. Це може виявитися найпростішим і найнадійнішим шляхом зробити дружні стосунки більш глибокими.

5. Оцінка рішення. Спробувавши прийняте рішення на практиці, ми повинні оцінити, чи вирішує воно проблему. Якщо ні, то час знову повернутися до переліку можливих рішень і, за можливості, випробувати інший варіант.

ПРОГНОЗУВАННЯ НАСЛІДКІВ

Пропишіть три можливих наслідки кожного із запропонованих рішень. Потім обведіть найкращий вихід із ситуації та підкресліть найгірший вихід.

1. Ви хочете схуднути і тому дотримуєтеся суворої дієти. Ви прийшли в гості, вам пропонують шматочок смачного торту, й ви вирішили його з’їсти.

2. Микола спізнюється на тренування і вирішує поїхати автомобілем, яким керує хлопець, котрий не має прав водія.

3. Володя вирішив переконати свого друга не палити.

4. Сергій вирішив піти на вечірку, де буде багато алкоголю і не буде дорослих.

5. Валентина вирішила вкрасти у магазині светра.

6. Олександр вирішив покинути школу в середині навчального року.

7. Знайомий пропонує Ірині попрацювати влітку помічницею домогосподарки в Ялті. Вона вирішила погодитись.

Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція.

Завдання до теми: 1.Прочитати тему і коротко законспектувати все виділене жирним шрифтом.

2. За зразком заповнити 2 пункти таблиці «Розв’язання проблеми»

Конспект у сфотографованому вигляді надсилати на електронну адресу evgeniarovnik@gmail.com , у вайбер або телеграм (кому як зручніше), консультації за телефоном 0958279970 або 0988413140 . Чекаю на відповіді.

Конспект до теми: «Розв’язання складних ситуацій»(08.04.2020)

У бурхливому життєвому потоці дуже мало гладеньких спокійних плес. Частіше спостерігаються бурхливі водоспади: часом вони пов'язані з нестримною радістю, а часом – із негативними емоціями. У нашому житті трапляються різні складні ситуації, які затьмарюють нам життя, викликають хвилювання, переживання, дратують нас, викликають небажання вчитись і працювати з певними людьми. Вони вимагають уміння вчасно зорієнтуватися, не розгубитися, відповідно діяти за тих чи інших обставин. Серед цих ситуацій багато й таких, які можна назвати складними ситуаціями та поразками. Буває, що вони виникають у нашому житті самі, але трапляється й так, що неспокійні й динамічні натури шукають їх. Так чи інакше, ці ситуації впливають і на успіх наших дій, і на формування нашої особистості.

Є ситуації, в яких наша діяльність проходить рівно, бо для її виконання ми маємо потрібні знаряддя й навички. Це ситуації нормальні. Про складну ситуацію ми говоримо тоді, коли, прагнучи до мети, натрапляємо на перешкоди, що можуть зруйнувати наміри. Вони найрізноманітніші: суб'єктивні, об'єктивні, емоційні; вони можуть також зумовлюватися необхідністю діяльності в стані перевтоми або в умовах, коли життю людини загрожує небезпека, або коли під загрозою репутація людини.

Складні ситуації, проблеми – це неминучий бік життя. Першим кроком до розв’язання проблем є розуміння їхньої сутності та виявлення причин їх виникнення. Суть складної ситуації полягає у наявності на шляху до поставленої мети суттєвих перешкод. Найістотніші з них: відсутність ресурсів, технічних засобів, недостатні вміння й навички, перевтома.

Складна ситуація – це така ситуація, в якій не вистачає умов, потрібних людині для досягнення поставленої мети. У зв’язку з цим досягнення мети або взагалі неможливе, або можливе за рахунок додаткових зусиль і засобів, які непотрібні у нормальних ситуаціях.

Проблема– усвідомлення, за допомогою наявних знань і досвіду, складності або неможливості подолати труднощі й суперечки, які виникли в певній ситуації. (Як правило, на побутовому рівні поняття «складна ситуація» і «проблема» є тотожними і не розмежовуються.)

Учені-психологи виокремлюють чотири типи складних ситуацій:

1. Ситуації позбавлення, тобто ситуації, в яких людина відчуває нестачу певних факторів, потрібних для нормальної життєдіяльності, зокрема таких, як харчування, сон, контакт з іншими людьми. (У ситуації позбавлення підліток перебуває, наприклад, тоді, коли його уникають товариші, мати чи батько перебувають за кордоном кілька років підряд, коли до нього постійно присікується сусід (позбавлення потреби визнання і близьких емоційних контактів із ровесниками та батьками)).

2. Ситуації перевантаження, які змушують нас докладати всіх зусиль, на які ми тільки здатні, щоб виконати поставлене завдання. Надто тривале перевантаження призводить до тимчасової втрати здатності діяти ефективно, наприклад, внаслідок перевтоми, знеохочення, втрати ритму діяльності. (У ситуації перевантаження підліток перебуває тоді, коли не встигає за іншими підлітками, надто відстав у навчанні, оскільки має допомагати бабусі і дідусю вести домашнє господарство та працювати на полі, тому що батьки тривалий час на заробітках у сусідній державі.)

3. Загрозливі ситуації, тобто ситуації, в яких існує небезпека втрати або порушення якоїсь істотної для людини цінності (близьких осіб, позитивної самооцінки, власності тощо). (Загрозливі ситуації виникають у випадках, коли внаслідок тривалої розлуки, викликаної трудовою міграцією, батьки не можуть знайти спільної мови і хочуть розлучитися та не можуть вирішити, з ким має залишитися дитина; коли внаслідок аморального способу життя батьків дитина залишена напризволяще. )

4. Ситуації ускладнення виникають тоді, коли для нормального виконання завдання не вистачає певних засобів (пристроїв, інформації тощо), коли постають різноманітні перешкоди, труднощі, опір. (З цією ситуацією підліток зустрічається тоді, коли не може виконати домашнє завдання, тому що в помешканні гамір, батьки постійно лаються або вдома підліток не має свого робочого куточка.)

ТАБЛИЦЯ «РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ»